Офіційний сайт Свалявської райдержадміністрацї та районної ради.
 
 0 (3133) 2-12-48, 2-12-64  
   
     Вівторок, 17 Жовтень 2017 р. Головна   /   Зворотній зв'язок   /   Пошук по сайту    
 
   
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 




 

Марії Хомівні Гандзьошиній

Теплом і любов’ю рук ваших зігріті
Тисячі немовлят появились на світі,
Сьогодні ці діти, матусі, родини,
Сердечній повазі до вас як людини,
Уклін до землі вам і щира подяка,
А їхня пошана найвища відзнака,
Хай дев’ять десятків дарують вам радість
І будуть світанки ясними на старість.
За подвиг життя в нім й тепло у душі
Згадку найсвітлішу несемо в собі.
Михайло ТУРОК.

Найсвітлішу згадку несемо в собі

90 років відзначила днями жінка, що стала легендою нашого міста і Свалявщини в цілому. Її ім’я знають в кожній родині, а також ті матері, яким доводилося познайомитись з нею в тривожний і водночас радісний час. Жінка ця має гарне ім’я, мелодійне – Марія. Але не ім’я прикрасило її, а справи. Багато матерів Свалявщини і району назвали своїх доньок на її честь   – Марійками, віддаючи шану за те велике добро, й талант, яким Бог нагородив цю трудівницю. Хто вона? Можливо, ви й здогадалися, – Марія Хомівна Гандзьошина. У молоді роки вона обрала собі професію акушера і за призначенням у 1953 році приїхала в Сваляву працювати акушеркою у пологове відділення райлікарні. За 52 роки роботи тут прийняла на світ 5119 новонароджених діток. Її материнське тепло, віру, що все буде гаразд, що пологи пройдуть успішно, переконливо передавала матусям. Бо їм, особливо молодим, звичайно, було страшнувато. У Марія Хомівна віднаходила кожній заспокійливі слова, які потім запам’ятовувались на все життя: „Донечко, голубонько, послухай мою пораду і все буде гаразд....”. Породілля заспокоювалась...
В той далекий час, на початку її трудового життя, всім медпрацівникам пологового відділення доводилось долати багато труднощів – тісне приміщення обігрівали грубками, породіль переносили на руках з першого поверху на другий, воду в приміщення носили відрами від сусідів, прали вручну пелюшки, і не було різниці, чи то няня чи медсестра – працювали наполегливо всі, бо життя не чекало.
Марія Хомівна в свої дев’яносто років пам’ятає всіх лікарів, медсестер, з якими довелось працювати. А ще з великою теплотою згадує чудового лікаря-гінеколога, мудрого керівника райлікарні та, зокрема, пологового відділення,   свого друга й наставника, випускника медичного факультету Ужгородського університету Мирослава Степановича Чайковського. Талановита людина, яку цінували не тільки колеги, породіллі, інші пацієнти, але й влада країни, удостоївши його звань „Заслуженого лікаря” та „Заслуженого працівника культури України”. Саме він побудував у Сваляві новий корпус лікарні, де розмістили й пологове відділення, оснастивши його новим обладнанням, та забезпечивши всіма комунальними зручностями. Працювати тут стало добре і зручно, а матерям народжувати. Сьогодні неможливо перерахувати всіх подяк, які висловлювали пацієнти цій людині. На жаль, М. С. Чайковського тепер немає серед нас. Але живе багато його соратників, у їх числі й Марія Хомівна Гандзьошина. Її знають і пам’ятають люди. В свої дев’яносто років вона вже не є публічною особою – не ходить на масові заходи міста та району. Але був час... Якось на вечорі вшанування медичних працівників, вчителів, солдатських матерів, інтелігенції міста, які мені доводилось готувати й проводити, Марію Хомівну вшановували. Тож коли вона вийшла на сцену, то до її ніг встелили багато квітів, а жінки-матері вставали й дякували їй за дітей, онуків та правнуків – було море любові й поваги.
Марію Хомівну удостоєно відзнаки „Відмінник охорони здоров’я”. З ініціативи міської ради, а, зокрема, колишнього її секретаря Надії Іванівни Брудняк та громадської організації жіночої ради, М. Х. Гандзьошиній, одній з перших жінок нашого міста присвоєно звання „Почесного громадянина м. Сваляви”.
А день проводів її на заслужений відпочинок вважає особистим святом, бо тоді їй висловлювали багато добрих слів і колеги, і громадськість району, навіть представники міст країни (телефонограмами), і дарували багато-багато квітів... А наступного дня, в який відзначали професійне свято медиків, Марію Хомівну запросили на концерт ансамблю бандуристів з Києва. Раптом, посеред виконання народних пісень, диригент, повернувшись до залу, зупинив   звучання і мовив: цю пісню наш ансамбль присвячує Марії Хомівні Гандзьошиній, яку поважають та люблять усі люди. ...І зринула крилато її улюблена мелодія „Реве та стогне Дніпро широкий”. Марія Хомівна щасливо посміхалась, а по обличчю котились сльозинки...
Гарна, з розкішною зачіскою, сріблястою сивиною, волошковими очима, завжди привітно усміхнена – такою ми її знаємо все життя.
Насамкінець хочеться сказати вам, Маріє Хомівно: за все згадане і не згадане – наша вдячність. Нехай Бог вас благословить, нехай дасть вам міцного здоров’я, злагоди і любові в сім’ї. Радіємо, що ви живете не землі нашій. Уклін вам низький і велике спасибі від усього жіноцтва Свалявщини. Вас люблять і пам’ятають.

Надія ЧУБІРКО.

 
© 2017 Свалявська райдержадміністрація та районна рада
89300, м.Свалява, пл. Головна, 1, тел. 0 (3133) 2-12-48, 2-12-64, info@svalyava-vlada.gov.ua
Розробка сайту - CrafIT.com