Офіційний сайт Свалявської райдержадміністрацї та районної ради.
 
 0 (3133) 2-12-48, 2-12-64  
   
     П'ятниця, 13 Березень 2020 р. Головна   /   Зворотній зв'язок   /   Пошук по сайту    
 
   
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 




 



Активно впроваджують педагогічні ідеї О. Духновича в практичну діяльність

Сьогодні, коли наше життя наповнене неоднозначними реаліями і орієнтири в ньому бувають не завжди вдалими, роль вчителя важко переоцінити. Особливо такого вчителя, який не лише навчає писати, читати, рахувати, допомагає пізнавати ази різних наук, але й відкриває перед дітьми вічні істини: добро і зло, правду і кривду, підказує, як правильно жити та скеровує на виховання в них головних людських чеснот.
Таких педагогів має, зокрема, Голубинська школа. Тож, будучи за сучасними стандартами типовою, вона все ж таки вирізняється серед інших оригінальністю у використанні виховних методик. Тон у цьому задають відомі в нашому районі (впевнена, що й в області) педагоги з родин Молнарів, Безиків, Цокланів, Ряшко... Перерахувати всіх, а також їхні напрацювання й ефективність роботи непросто. Але головне, що ці вчителі не зупиняються на досягнутому, а вишукують усе нові засоби виховного впливу. І не тільки   на учнів, але й на їх батьків. Таку мету мав, наприклад, неординарний захід, який проводили днями, – батьківські збори-конференція „Впровадження педагогічних ідей О. Духновича в практичну діяльність Голубинської школи”. Його організатори прагнули привернути увагу широкого кола учасників до сімейного виховання дітей. Тож і запросили в школу, крім батьків, вчителів, учнів, й інтелігенцію села (старше і юне покоління колишніх вчителів, культпрацівників, аматорів художньої самодіяльності), а також представників райво – методиста відділу освіти Оксану Гаврилівну Пилипанинець та голову райкому профспілки працівників освіти Марію Петрівну Немеш. Підготували оригінальну програму. Незвичайність її полягала в тому, що в епіцентрі уваги була видатна постать нашої історії – поет, письменник, філософ, педагог, історик, етнограф, фольклорист Олександр Духнович. Чому він? А тому, що з-поміж багатьох видатних осіб Закарпаття, саме Духнович піклувався, як ніхто в Карпатах, про справу народної освіти, а батьків закликав посилати діточок до школи, дбати про їх освіту. Він розумів, що ніякі матеріальні блага не замінять людині духовних цінностей. Отже, дітям треба вчитися. І дарма, що часи змінилися, що Духнович жив, творив у позаминулому столітті (народився 1803 року, помер 1865). Питання   навчання та виховання підростаючого покоління актуальні й зараз – його мудрі настанови можуть допомогти кожному правильно зорієнтуватись у житті, добре виховувати нащадків і бути щасливими.
Для унаочнення педагогічних ідей організатори зборів-конференції оформили відповідно зал, в якому розмістили виставки літератури та періодичних видань з публікаціями творів Духновича, а також про нього й про численні тематичні заходи, що проводились у різні роки і в різних установах. На стінах виднілись яскраво виписані цитати з авторських творів, виставлено екран і апаратуру для демонстрування фотографій та інших історичних документів... (керівник Мар’яна Дев’ян).
Відтак дуже цікавими були виступи (можна сказати – оповідями від щирої душі, люблячого серця) вчителів Маргарити Безик, Людмили Рипкович, Жанни Безик і, звичайно, директора школи Віри Ряшко. Вони схвилювали всіх присутніх у залі. Здавалося б, чому? Адже обговорювалась звичайна тема – виховна. Та мовлене було побудовано так зворушливо і цікаво, що кожен старався не відволіктись ні на хвилину, щоб не пропустити щось з невідомих фактів чи даних.
А розповідали вчителі про яскраві історичні події,   поєднуючи їх із   сьогоденням, про біографії і діяльність видатних осіб нашого краю і, зокрема Голубиного, про результати їх активної діяльності. При цьому співставлялося зроблене колись та сьогодні, називалось здобуте, збережене, розвинуте, де знайшли своє місце і народні звичаї, обряди, традиції, оригінальні свята, і не нудне будення. Називалось у зв’язку з цим багато незабутніх імен, дорогих голубинцям краян і земляків. Та в епіцентрі їх – прізвище Духновича. Він першим на Закарпатті і одним з перших в Україні розкрив сутність виховання як важливої функції, визначив у цьому вирішальну роль школи та сім’ї, заклав основи найважливіших видів виховання – розумового, морального, патріотичного, фізичного, трудового, розробив дидактичні принципи навчання. При цьому високо підніс роль учителя і дав цінні поради батькам, як правильно виховувати дітей у сім’ях.
Власне ці повчання, настанови Духновича вміщені в книзі „Педагогія в пользу училищ і учителей сельських” – по суті першому в Україні підручнику педагогіки, який вийшов друком у Львові 1857 року. Вона й стала настільною книгою багатьох учителів, її радять читати й батькам. Адже, як наголошувала Віра Михайлівна Ряшко, ця книга написана для вчителів і батьків. У ній Духнович стверджує, що людина стає людиною завдяки вихованню, яке починається з народження. Він вимагає від батьків розуміти і втілювати на практиці принцип природовідповідності. „Початкове виховання, – стверджує педагог, – це найприродніший обов’язок і повинність... Батьки є першими вихователями своїх дітей”. І далі пише: „Батьки повинні.... на користь суспільства виховати дітей, прищепити їм доброчесність, подбати про їх душевне і тілесне блаженство. За виховання дітей батьки несуть відповідальність перед Богом”.
Та найбільшим завданням, – мовила Віра Михайлівна, – є піклування про здоров’я, фізичний розвиток дітей: щоб було в сім’ї належне харчування, щоб діти бували на свіжому повітрі, щоб грали в різні ігри тощо.
Ця вимога є дуже актуальною й сьогодні. Адже знаємо, що в харчуванні часто маємо геномодифіковані продукти, а перебуванню на свіжому повітрі часто перешкоджає надмірне захоплення дітей комп’ютерними розвагами. Батьки мусять це зрозуміти і регулювати домашнє життя, щоб сучасні заманливі чинники використовувались розумно, з мінімальною шкодою для здоров’я дітей.
Далі вона наголосила, що Духнович надавав величезного значення здоровому побуту і особливо прикладу батьків у моральному вихованні дітей. Родичі повинні пам’ятати, що дитина „все сприймає, що бачить, що чує”. Тому дуже   важливо, щоб батьки... добрий приклад подавали. При цьому цікаво розповідала про те, що спонукало Духновича до написання названого підручника, а також багатьох інших педагогічних творів. У підсумку акцентувала увагу на звернення просвітителя до людей, наприклад: „Браття, послухайте ще раз і соромтеся жебрачого хліба, бо, повірте, хто раз спробував жебрачий кусок, той свого ніколи не матиме”. Цей заклик актуальний і сьогодні. Адже в нас зараз з’являються люди, які воліють випросити кусень хліба, ніж його заробити. Причиною стають їхні лінощі.
Про виховання підростаючого покоління говорила й Маргарита Іванівна Безик. При цьому розповідала біографію О. Духновича, про його діяльність, обширно – про цікаві історичні події, які відбувалися в нашому краї від десятого до нинішнього століть, в тому числі й Голубиному. Тож, поринувши розповіддю в далеке минуле,   зауважила:
–Майже двісті років тому школа й освіта існували тільки для привілейованих дітей. Бідний русин не вчився ні писати, ні читати. Духнович бачив у безграмотності головну причину всіх їх бід. Тому серцем і душею взявся будити народ – став закликати до знань. Написав для дітей „Книжицу для начинающих”, вірші, загадки, п’єси. Дуже вболівав за народ і виступав проти влади, проти мадяризації в Карпатському краю. Він зазнав переслідувань, принижень. І те, що ми зараз існуємо як   автохтонний народ, що збережена наша мова, звичаї, традиції, маємо бути вдячні таким людям, як Олександр Духнович...
Насамкінець Маргарита Іванівна закликала батьків: „Будьмо гідні імені Духновича, бо він старався не тільки для свого покоління, але й для нас і для майбутніх поколінь”.
Людмила Михайлівна Рипкович також мовила про педагогічну науку Духновича, про те, якою має бути школа, про дидактичні принципи, які він визначив, про настанови, що вчителі повинні боротися із перевтомою учня, дотримуватись принципів їх природовідповідності, а також, що в школі мають вивчати те, що згодиться в житті. Дитина має на уроці працювати, а не тільки слухати. Водночас необхідно більше наочності й співробітництва – не можна учнів перехвалювати і недооцінювати, потрібно вміти на практиці застосовувати знання...
Відтак виступали школярі з яскравою концертною програмою – декламували вірші О. Духновича, співали на його слова пісень, розповідали про все, що запам’яталося від прочитаного в творах автора (музичний керівник Сергій Сабов).
Звичайно, ми не можемо передати всього мовленого і побаченого на цьому прекрасному заході. Адже він був обширним не лише за задумом організаторів, а й за активності всіх присутніх. Наприклад, доповнювали сказане гості – В. І. Молнар (вчитель),   Г. І. Молнар (аматор художньої самодіяльності), Н. В. Горват (від батьківського колективу), представники районного відділу освіти та інші, які схвально відгукувалися про цей захід, дякували організаторам за його вміле проведення, а також гарне виховання дітей та щедрі поради батькам. Окремі доповнювали розповіді вчителів своїми думками та спогадами і були задоволені тим, що школа впроваджує педагогічні ідеї Олександра Духновича в практичну діяльність.
Насамкінець – підсумок: голубинці пройнялися повагою до діянь Олександра Духновича, що, як мовила Маргарита Іванівна Безик, не тільки вивчають написане ним, стараються дотримуватись азів його науки, але й присвячують йому свої твори. Наприклад, Василь Молнар написав оповідання „Під знаком будителя”, Василь Циганин створив мелодію на вірш Духновича „Прощание з мясницями”, Людмила Рипкович склала пісню „Виконаємо заповіт батька” (музику написав Володимир Цоклан), а, зокрема, вона (Маргарита Іванівна) написала текст пісні „Ода Духновичу”, музику – Василь Циганин. Добра пам’ять про О. Духновича живе в родинах Цокланів, Молнарів та багатьох інших.
Певний внесок у збереження пам’яті будителя зробили в цей день і голубинські педагоги та учні, познайомивши батьків з його діяльністю, подарувавши приємні хвилини концертної програми, під час якої звучали його вірші, пісні й мудрі слова настанов (керівник Мар’яна Дев’ян).
Далі всі готуються відзначати 210 річницю від дня народження О. Духновича. Заплановано видати його книжки, підготувати відповідні публікації в газетах, а в школі – розучити п’єсу О. Духновича „Добродітель превишает богатство”... Але найбільшою шаною для будителя уже є тепер те, що в нас усі ходять до школи, навчаються рідною мовою, здобувають професії, стараються чесною працею заробляти хліб, водночас берегти й примножувати духовне та матеріальне багатство рідного краю.

Ганна ГЕШТЕНЬ.

 
© 2020 Свалявська райдержадміністрація та районна рада
89300, м.Свалява, пл. Головна, 1, тел. 0 (3133) 2-12-48, 2-12-64, info@svalyava-vlada.gov.ua
Розробка сайту - CrafIT.com