Офіційний сайт Свалявської райдержадміністрацї та районної ради.
 
 0 (3133) 2-12-48, 2-12-64  
   
     П'ятниця, 13 Березень 2020 р. Головна   /   Зворотній зв'язок   /   Пошук по сайту    
 
   
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 




 

Ювілейне видання досліджень про Ю.Жатковича і його праць

З нагоди 155-річчя від народження закарпатського вченого-історика, етнографа, літератора-перекладача, нашого земляка-священика Юрія Жатковича (1855-1920) видано цікаву книгу-монографію доктора історичних наук, професора Ужгородського національного університету Олега Сергійовича Мазурка. Відрадно також, що до цієї ювілейної дати в рідному с. Стройному, де творив, провів основну частину свого життя і де похований Ю. Жаткович, торік під час святкування Дня села йому встановлено меморіальну дошку, а в Стройненській ЗОШ І-ІІ ст.. створено музей.
Упродовж понад 40 років ужгородський науковець О. Мазурок наполегливо вів пошуки в різних архівах (близьких і далеких) творчої спадщини, листування та інших документів Ю. Жатковича, розшифровував його рукописи (а почерк рукопису здебільшого нерозбірливий). Наслідком цієї копіткої праці, а також ретельного наукового дослідження Жатковичевої творчої діяльності стали численні публікації О. Мазурка, зокрема в Ужгороді його монографії «Юрій Жаткович як історик та етнограф» (2001 р.), комплексне, повне видання визначної праці Ю.Жатковича «Етнографическій очерк угро-русских» (Передмова О.Мазурка – 2007 р.), «Праці з історії Угорської Русі» того ж Ю. Жатковича (Упорядкування і передмова О.Мазурка – 2008 р.). Відгуки автора цих рядків на видані останні два томи було надруковано у наших «Вістях Свалявщини».
А найновіше, ювілейне видання (2010 р.), присвячене Ю.Жатковичу і підготовлене невтомним Олегом Сергійовичем ( до речі, поліграфічно добротну книгу надруковано його власним коштом), містить чимало цікавого, повчального і такого, що раніше не публікувалось. У книзі подаються на основі новознайдених документальних матеріалів найновіші біографічні відомості про Юрія Жатковича, якому довелося жити і творити у складний час – на зламі ХІХ-ХХ століть. Уперше тут подано максимальну кількість інформації про великий рід Жатковичів, який походив із с.Жатківці Шариського комітату (Словаччина) і дав багато відомих культурних і громадсько-політичних діячів. Не перераховуючи всіх членів цієї родини та їх шляхи життя і діяльності, про що досить докладно розповідається у книзі, торкнемося лише згадки про те, що у Юрія Жатковича було два брати: старший – Павло (1852-1916) та молодший – Кирило (про нього мало відомостей). У Павла Жатковича (став священиком, потім нотаріусом) і його дружини Ірми (дочка громадсько-культурного діяча,священика, етнографа Ф. Злоцького) народилися три сини й одна дочка. Середущий син – Григорій Жаткович (1886-1967), тобто племінник стройненського стрия (дядька) Ю. Жатковича, як відомо, народився в с. Голубиному на Свалявщині. В дитячому віці разом з батьками переселився в США, де після здобуття відповідної освіти й адвокатської професії, поринув і в громадсько-політичну діяльність, а згодом став першим губернатором (іменували його і президентом) Підкарпатської Русі у складі новоствореної Чехословацької республіки. Пробувши на цій посаді всього один рік (квітень 1919 р. – березень 1920 р.), зрікся цього почесного поста і знову повернувся в США, бо Підкарпатській Русі не було надано обіцяної повної автономії. А його дядько, ставши навіть удівцем (дружина померла 1890 р.) й опинившись у скруті з трьома малими дочками, не покидав тодішніх простих підкарпатців, яких любив, а вони його, і для них творив. Одноразово працював і священиком, і письмоводителем Свалявського собору.
Спонукають заглиблені роздуми і ті сторінки книги, де автор яскраво розкриває дружні взаємини, листування Ю.Жатковича – скромного сільського священика із Стройного, але знавця мов і літератури, ерудита в улюблених галузях науки з багатьма авторитетними вченими, письменниками, культурними діячами європейських країн і Росії. Особливої уваги заслуговує тут розповідь про постійні дружні зв’язки Ю.Жатковича з відомим галицьким ученим, етнографом і фольклористом Володимиром Гнатюком, який особисто зустрічався із ним під час наукових подорожей до Стройного та інших сіл Свалявщини. Саме завдяки В. Гнатюку Ю.Жаткович встановив ділові контакти (листування та ін.) з І.Франком, М.Грушевським, Є.Перфецьким, Ф.Главачеком, Г.Стрипським, М.Врабелем та ін. діячами української, російської, чеської та словацької науки і культури, які часто висловлювали у своїх працях високу оцінку наукової діяльності стройненського вченого. Доречним тут із цього погляду навести висловлювання про Ю.Жатковича відомого українського антрополога, етнографа,археолога, історика Федора Вовка(1842-1918), який з метою вивчення історії слов’ян побував у багатьох країнах Європи,а наприкінці життя читав лекції у вищих навчальних закладах Петербурга. Ф.Вовк (Волков, Сірко) досліджував і Карпатський край, встановивши з Ю.Жатковичем особисті контакти. А в одній із своїх праць згаданий учений європейського рівня написав, що «не один раз відвідав вельмишанованого о. Ю.Жатковича, безперечно, найбільш ученого і найбільш компетентного в етнографічних справах священика-русина в цілій Угорщині». Саме цей вислів автор книги відібрав для її назви на обкладинці. Після цього, як відзначає О.Мазурок, праці Ю.Жатковича публікувалися у престижних етнографічних журналах Франції та Німеччини. Йде мова в книзі також про популяризацію Ю.Жатковичем творів класиків української та російської літератур, зокрема І.Франка, І.Нечуя-Левицького. М.Коцюбинського, І.Тургенева, А.Чехова та ін. письменників, які він перекладав угорською мовою. Подано також окремими розділами науково обґрунтовані судження і висновки професора О.Мазурка про найвизначніші   Жатковичеві праці. А в «Додатку» до книги вміщено тексти окремих праць стройненського історика, етнографа, серед них «Історія історіографії угорських русинів», «Монографія села Стройна» та ін. Завершується цей «Додаток» публікацією повного тексту «І ми в Європі» – протесту галицької інтелігенції проти мадярського тисячоліття (відзначалося 1896 р.), проти політики денаціоналізації русинів-українців – корінних жителів Карпатського краю. Підписали протест 46 знаменитих діячів. Вперше в українській історіографії ужгородський дослідник відтворив історію написання, перекладу і публікації цього «Протесту», основними ініціаторами та авторами якого були І.Франко і В.Гнатюк, а фактичний матеріал до цього документа дав і Ю.Жаткович. Саме він найбільше популяризував цей гостропубліцистичний «Протест», переклавши його на угорську та німецьку мови. Хоч русини-українці позбулися чужоземної окупації і денаціоналізації населення Карпатського краю, але деякі мотиви «І ми в Європі» перегукуються із сучасністю, є актуальними й нині, коли Україна вже як незалежна держава прагне до європейської інтеграції. Але про це окрема розмова.
Значущість ювілейної книги і в тому, що її автор розшукав багато публікацій Ю. Жатковича і подав найповнішу на сьогодні бібліографію його праць українською, російською, угорською мовами – 116 позицій. Водночас тут публікується значно розширена бібліографія праць авторитетних дослідників, краєзнавців, які писали про Ю. Жатковича – 63 позиції (серед них три публікації у наших «Вістях Свалявщини»).
Щира подяка невтомному трудівнику-досліднику проф. О.Мазурку за дуже цінне видання про життя і творчість Юрія Жатковича, який завдяки науковим подвижницьким діянням Олега Сергійовича стає ще більш відомим і славетним.

Й.Долинич

 
© 2020 Свалявська райдержадміністрація та районна рада
89300, м.Свалява, пл. Головна, 1, тел. 0 (3133) 2-12-48, 2-12-64, info@svalyava-vlada.gov.ua
Розробка сайту - CrafIT.com