Офіційний сайт Свалявської райдержадміністрацї та районної ради.
 
 0 (3133) 2-12-48, 2-12-64  
   
     П'ятниця, 19 Жовтень 2018 р. Головна   /   Зворотній зв'язок   /   Пошук по сайту    
 
   
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 




  Моя професія – пожежник

Представники його професії щодня борються з вогнем, рятують людей, гасячи пожежі, допомагають людям долати наслідки стихійних лих, стоячи на варті безпеки громадян. І хоч не доводилося Віктору Гаврану, пожежнику-рятувальнику, за всю свою трудову діяльність виносити людей з палаючих будівель, проте статус героя нашого часу чоловік справедливо заслужив, адже був ліквідатором аварії на Чорнобильскій АЕС.
– Бути пожежником – моя дитяча мрія, – зізнається чоловік, – можливо, тому уродженець мальовничого села Чинадієво Мукачівського району одразу після закінчення військової служби у лавах морського флоту у м. Крондштадт 1986 року повертається до Мукачева і влаштовується старшим водієм пожежної частини. Працюючи пліч-опліч із представниками однієї з найбільш небезпечних професій – рятувальниками, хлопець усвідомлює, що саме із цим фахом хоче поєднати свою долю і вступає до Львівського пожежного технічного училища, яке успішно закінчує у 1989 році, здобувши звання лейтенанта.
1986-го Україну, а разом з нею й півсвіту, сколихнула страшна трагедія – у Чорнобилі вибухнув ядерний реактор, і в 1987 році студент Львівського пожежтеху Віктор опиняється серед добровольців, які ліквідовували наслідки техногенної катастрофи. Згадувати про той час не любить, не розповідає жодних фактів. Та й навіщо комусь знати подробиці жахливого періоду його життя? Він впевнений – ті, хто був у Чорнобилі, його зрозуміють, інші ж нехай ніколи не знають, що таке повільна радіаційна загибель.
Після закінчення училища хлопець за розподілом їде до Білорусі, де рік працює інспектором пожежної безпеки у одній із тамтешніх пожежних частин, та довго на чужині йому було не під силу, тому за першої ж можливості   повертається до України, на рідну Мукачівщину,   де з 1990 по 1995 рік працює у СДПЧ № 4, згодом – у Свалявській СДПЧ № 9.
Встиг влаштувати хлопець й особисте життя – в щасливій родині виховує трьох дітей.
– Друг дитинства запросив мене бути свідком на його весіллі, – згадує Віктор Степанович. – Там і побачив я свою Віту. Струнка, світловолоса красуня з сяючою посмішкою… Побачив, і пропав. Уже тоді зрозумів, що вона буде моєю дружиною.
Увесь вечір хлопець не зводив очей зі свідка нареченої, розповідав багато різних смішних історій із свого дитинства, цікавився уподобаннями співрозмовниці, – словом, робив усе, аби завоювати прихильність дівчини. І йому це вдалося – своє весілля вони відгуляли через два місяці після знайомства.
Поява власної родини зробила чоловіка по-справжньому щасливим. Віктор Степанович Гавран з упевненістю відповідає, що більшого щастя, аніж здоров’я рідних, розуміння та повага люблячих дружини та дітей, для нього годі й бажати.
Проте є в чоловіка ще одне захоплення – рік тому пожежник-ліквідатор почав писати вірші з використанням місцевого діалекту. До уваги читачів кілька рядків із творчого доробку:
Живу я на Закарпаттю,
Файна туй природа.
Із землі у нас тече,
Мінеральна вода.
Кажуть люди-старожили,
Кіть ту воду пити –
Добру будеш мати силу,
Довго будеш жити.
Я запрошую усіх –
„Приїжджайте, люди”!
Закарпатці вам усім
Завжди раді будуть.
 
Наталія МАЛЕТИЧ.

 
© 2018 Свалявська райдержадміністрація та районна рада
89300, м.Свалява, пл. Головна, 1, тел. 0 (3133) 2-12-48, 2-12-64, info@svalyava-vlada.gov.ua
Розробка сайту - CrafIT.com