Офіційний сайт Свалявської райдержадміністрацї та районної ради.
 
 0 (3133) 2-12-48, 2-12-64  
   
     П'ятниця, 21 Липень 2017 р. Головна   /   Зворотній зв'язок   /   Пошук по сайту    
 
   
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 




  01.03.2010

Ми і довкілля, серед якого живемо
Вчені застерігають: „Забруднення, неправильне використання природних багатств можуть викликати серйозні зміни, які погано позначаться на стані здоров’я людини, її бутті”.
І це безперечно. Тож і виникає думка: а ми, мешканці Свалявщини, живемо на незабрудненій території, на старанно засадженій декоративними деревами, кущами, гарно впорядкованій? І чи завжди правильно використовуємо природні багатства? За власного спостереження, відповідь напрошується неоптимістична. Бо навіть тепер, у пік зими, можна побачити непривабливість нашого середовища і недбайливе ставлення до всього, що в ньому є: узбіччя доріг, залізничного полотна, береги річок, хоч   і вкриті снігом, та все ж рясніють сміттям. Дерев, кущів скрізь багато, але недоглянутих, непідчищених. Особливо впадає у вічі „вошливість” тополь – майже всі вражені паразитом омелою. Їх би давно зрубати і посадити нові деревцята, які б милували око й очищали повітря. Викликає сумнів чистота повітря, яким дихаємо, води, яку споживаємо, а заодно і тієї, яку несуть наші ріки та   потічки.
На підставі цих роздумів і спостережень звертаємось за інтерв’ю до завідувача Верхньо-Латорицького сектора охорони навколишнього природного середовища В. В. РОСОЛА.

– Василю Васильовичу, ви працює в службі, яка покликана забезпечувати реалізацію державної політики щодо охорони навколишнього середовища, раціонального використання природних ресурсів, поводження з відходами, різними хімікатами, екологічної безпеки. Хотілося б знати, як вирішуються ці обширні і дуже важливі питання у нашому районі.
– Коротко можу сказати, що питання вирішуються, хоч, можливо, не так інтенсивно, як цього хотілось би. І причина сповільнення відома – економічна криза, відсутність необхідного фінансового забезпечення. Але порівняно з іншими районами на Свалявщині навколишнє середовище не особливо забруднене і екологічна ситуація стабільна. Значною мірою – це результат посиленої уваги до проблем природи органів державної влади та місцевого самоврядування, поступового впровадження екологічного принципу в систему стратегічного планування та практику оперативного управління. У нас прийнято і успішно реалізуються регіональні та державні цільові природоохоронні програми, в тому числі й паводкові, програми оздоровчого значення. До них можна віднести, наприклад, ліквідацію такого потужного джерела забруднення, як складовані більше тонни отрутохімікатів – засобів захисту рослин від бур’янів та шкідників (їх колись позвозили з колгоспів і покинули на території колишньої райсільгоспхімії, а власник „Агроторговий дім „Урожай”, ліквідуючись, „забув” їх захоронити. Вони проникали у воду, ґрунт, рослини, а через рослинний корм та їжу – в організми тварин і людей, викликаючи таким чином різноманітні хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту чи нервової системи, а також дерматити та розлад дихання.
Позитивний результат є і від того, що майже в усіх населених пунктах Свалявщини запроваджено збір та вивезення сміття (хоч і тут потрібно прискіпливіше перевіряти: є села, з яких це „вивезення” лише для галочки, бо збирають побутових відходів нереально малу кількість), також проводиться (хоч і незначне) сортування сміття: представники окремих фірм відбирають макулатуру, дерев’яні обрізки... Наприклад, Свалявське сільське споживче товариство здійснює заготівлю макулатури, склобою, відходів полімерних, гумових, у тому числі зношених шин, матеріалів текстильних виробів.   ПП Кошеля В. М. також збирає полімерні, гумові відходи, в тому числі зношені шини, матеріали текстильних вторинних.
Менше забруднюється середовище відходами лісопереробної галузі – з тирси деякі підприємства роблять брикети, які використовуються для підсушування деревини та опалювання житлових приміщень. Зокрема, ТОВ „Екобрикети” (вул. Менделєєва, 1) виробляє тирсобрикети. ДП „Свалявське ЛГ, ТОВ „Контакт-5”, ТОВ „Прогрес” та інші використовують дерев’яні відходи для сушильного господарства та обігріву виробничих приміщень.
Спільними зусиллями органів місцевого самоврядування, природоохоронних та громадськості вдається успішно вирішувати такі проблеми, як бездумне вирубування лісу. Ось, наприклад, мешканці Лопушанки протистояли намірам лісокористувачів зрубати дубовий гай на околиці села. Порушень лісорубами ніби там і не було, бо дерева механічно пошкоджені та хворі і їх можна було замінити молодими, але люди вирішили інакше – їм стало шкода знищувати такий оазис, тож звернулися до нашої організації по допомогу. Ми підготували необхідні документи, і урочище Дубки оголошено територією оздоровчого рекреаційного призначення.
Свалявщина справді чарівний куточок землі. Крім усього, добре відомого кожному мешканцю (ліси, мінеральна вода, цінні дикорослі плоди тощо), тут є унікальні екологічні оазиси, недоторкані системи, рослинний світ, багаті рекреаційні ресурси. Ось, зокрема, на околиці Солочина на 80-гектарній площі в урочищі Тополина росте унікальна рослинність – березник з підростом ялівця звичайного і там утворилися цілі колонії мурашників (аналогів немає на Україні).
Це і ще багато іншого цікавого є хорошою підставою для створення природо-заповідних територій місцевого значення, рекультивації та відновлення природних ландшафтів, розвитку екологічно спрямованого підприємництва, особливо у сфері комплексного використання ресурсів, переробки та утилізації відходів, альтернативної енергетики, зеленого туризму тощо.
– Крім позитивних, у нашому районі є й слабкі сторони. Які найбільш кричущі?
– Найперше – це зростання забруднення поверхневих вод внаслідок скидання неочищених стоків у водойми, що пов’язано з фізичним та моральним зносом каналізаційно-водопровідних систем, а також недостатньою централізацією водопровідно-каналізаційних систем та невикористанням проектних можливостей наявних очисних споруд. Дається взнаки і недостатня насиченість водогосподарських систем захисними гідротехнічними спорудами. Незадовільний в районі й санітарний стан водоохоронних та прибережних смуг річок, є випадки порушення природоохоронного режиму використання земель водного фонду (розорювання берегів, несанкціоноване видобування піску, гравію, влаштування стихійних сміттєзвалищ). Ми повинні зрозуміти, що викинуте сміття „повернеться” нам на стіл. Чому? Тому, що при розпаді відходів утворюються важкі метали та отруйні речовини, які насичують ґрунт, повітря, воду. Забруднене навколишнє середовище – це забруднені рослини і, відповідно, продукти нашого харчування.
У процесі розкладання відходів утворюються й патогенні мікроорганізми та гельмінти (глисти), що поширюються мухами, щурами, птахами, бездомними собаками і кішками. Ці мікроорганізми є збудниками гепатиту, туберкульозу, дизентерії, респіраторних, алергічних та інших захворювань.
Багато проблем виникає через відсутність глибокої біологічної очистки в неканалізованій місцевості, тому вже традиційно при будівництві нових об’єктів, де відсутні системи водовідведення, планується зведення сучасних очисних споруд. Ускладнює становище і відсутність достатньо потужної системи переробки та утилізації всезростаючих відходів виробництва та споживання.
Не вирішується питання щодо лісових ділянок колишніх агропромислових підприємств. У даний період використання природних ресурсів та користування землями лісового фонду, що здійснює філія „Свалявадержспецлісгосп”, проводиться всупереч ст. 17, 18 Лісового Кодексу України, а лісове господарювання ведеться не на належному рівні.
– З приводу такої кількості названих проблем, що складають слабку сторону екологічної безпеки, хочеться зауважити інше – отже, у нас неефективна система контролю за станом довкілля і несувора відповідальність за порушення, невиконання, упущення тощо?
– Маєте рацію. Але щоб розв’язати глобальні проблеми, треба спочатку мати на це фінанси. Без них жодні проекти не реалізувати. А грошей тепер у казні району обмаль.
– Зрозуміло. Та є питання, які вирішуються не фінансами, а вмілою організацією захисту навколишнього середовища і, зрештою, виховним впливом.
– Є, звичайно. І до таких проблем я б відніс, наприклад, недостатній рівень екологічної культури господарюючих суб’єктів та населення. Все це можна виправити саме вмілою організацією робіт. А ще високою культурою кожного, хто використовує природні ресурси.
Чомусь важко переконати наших людей, щоб не знищували природу, не скидали сміття де попало, не забруднювали середовище, в якому живуть. Можливо, юне покоління буде іншим. То, вважаю, добре роблять педагоги, які виховують в учнів любов до природи. Якось я був присутнім на виступі старшої ліги екологічної бригади „Рятувальник” у Росошанській ЗОШ І–ІІ ступенів, котра перемогла на обласному екологічному конкурсі серед учнівських колективів Закарпаття і готувалася до поїздки на Всеукраїнський огляд агітбригад юних екологів. Мене приємно вражали знання школярів з широкого кола природничих питань, а також їх пропагандистська робота. Вони вболівають, щоб недбайливе ставлення до природи не завдало їй непоправної шкоди. Думаю, добра справа вихованців не буде марною. Вони самі берегтимуть та примножуватимуть багатства довкілля і позитивно впливатимуть на інших людей, закликаючи їх не знищували природу й не засмічувати її. Добре, якби аналогічний виховний процес запровадили і в інших навчальних закладах району.
– На тому заході, Василю Васильовичу, ви подарували юним екологам грошову премію і книгу „Сировинні ресурси лікарських рослин Закарпаття” (автори В. І. Сабадош та А. В. Мигаль), видану Ужгородським національним університетом спільно з державним управлінням охорони навколишнього природничого середовища в Закарпатській області і міжвідомчою науково-дослідною лабораторією охорони природних екосистем. За премію діти поїхали на Всеукраїнський огляд агітбригад юних екологів. А чим цікава книга?
– Це видання вміщає рекомендації раціонального використання дарів природи. Призначене воно не лише для освітніх установ, а й широкого кола любителів природи. Тому примірники книги я роздав для користування й органам місцевого самоврядування. Адже тут є відомості про властивості, поширення та запаси сировини в Закарпатській області, лікарських рослин, які є потенційними об’єктами організованих комерційних заготівель, наводиться огляд діючої нормативної бази, що визначає правила заготівельної діяльності.
– Про лікарські рослини та їх раціонального використання ми поговоримо трохи пізніше, коли природа буде в розквіті, а тепер щиро дякуємо вам за інтерв’ю.
Ганна ГЕШТЕНЬ.

 
© 2017 Свалявська райдержадміністрація та районна рада
89300, м.Свалява, пл. Головна, 1, тел. 0 (3133) 2-12-48, 2-12-64, info@svalyava-vlada.gov.ua
Розробка сайту - CrafIT.com